ПЕСЕННИК "СПОЕМ, ДРУЗЬЯ / ЗАСПІВАЙМО, ДРУЗІ" (с нотами), 1963

ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА / МЕНЮ САЙТА / СОДЕРЖАНИЕ ДАННОЙ СТАТЬИ

ОЙ ДІВЧИНО ЛЮБА

Слова К. Прохоренка
Музика К. Домінчена

Один лише раз у житті це буває:
Побачив тебе і навік сподобав.
Замріяні очі, як море безкрає,
Я серце незрадне за них би віддав.

За них би віддав я і волю юначу,
Любистком для тебе стежки застилав,
Ой дівчино люба, навіщо побачив,
Навіщо так щиро тебе покохав?

Тепер я не знаю ні сну, ні спокою,
Чекаю тих місячних, світлих ночей,
Коли біля гаю зустрінусь з тобою.
Загляну в криниці блакитних очей.

Ти ніжно всміхнешся, бо серце дівоче
То спів соловейка і шепіт дібров,
Бо серце дівоче пізнати захоче
І радість, і щастя, і вірну любов.

ОЙ ДЕВУШКА-ЗОРЬКА

Слова К. Прохоренко
Музыка К. Доминчена

Один только раз это в жизни бывает:
Увидел тебя и навек полюбил.
Очей синева - как пучина морская,
Всю жизнь и всю душу я б им посвятил.

За очи твои все б я отдал на свете,
Цветами бы тропки тебе устилал.
Ой девушка-зорька, зачем тебя встретил,
Зачем я впервые тебя увидал?

Теперь я не знаю ни сна, ни покоя,
И жду тех весенних, прозрачных ночей,
Когда на полянке я встречусь с тобою,
Взгляну в глубину твоих синих очей.

И мне улыбнутся те синие очи:
Ведь в сердце девичьем поют соловьи,
Ведь сердце девичье изведать захочет
И радость, и нежность, и счастье любви.

ГОРОБИНКА

Слова И. Добржанської
Музика О. Сандлера

Місяченько ледь у небі запалав,
Горобинку вітер стиха запитав:
"Горобиночко, скажи, скажи мені,
Покохаєш ти мене, чи, може, й ні?

В день гарячий прохолоду посилать,
В темну нічку буду пісеньку співать.
Облітав я всі діброви і ліси,
Але кращої не бачив ще краси!"

Горобинка тихо мовила в одвіт:
"Знай, зі мною буде ясен - мій сусід,
Разом виросли ми з ним в однім краю
Лиш йому довірю долю я свою!

І не сердься ти на мене, вітерець,
Знай, красі моїй настане теж кінець:
Осінь прийде, я без листя буду знов -
Де й подінеться уся твоя любов..."

Ледве схід промінням сонця запалав,
Горобинку вітер знову запитав:
"Горобиночко, скажи, скажи мені,
Покохаєш ти мене, чи, може, й ні..."

"Я тобі скажу відверто накінець:
Пустотливий ти занадто вітерець.
Знай, зі мною буде завжди ясен мій,
А не буйний, легковажний вітровій".

РЯБИНКА

Слова Н. Добржанской
Музыка О. Сандлера

Вечерком при ясных звездах и луне
Ветерок спросил рябинку в тишине:
"Ты скажи, скажи, рябинушка, мой свет,
Полюбить меня ты можешь или нет?

Буду днем тебя прохладой обвевать,
По ночам тихонько песни напевать.
Облетел я все дубравы, все леса,
Да покоя не дает твоя краса".

Тихо молвила рябинушка в ответ:
"Люб мне стройный ясень, верный мой сосед.
Вместе выросли мы с ним в одном краю,
С ним и буду вековать я жизнь свою...

Не посетуй на рябинку, ветерок,
У красы моей совсем не долгий срок,
Будет осень, вся листва моя спадет,
И любовь твоя, как вешний день, пройдет".

Когда солнце засверкало в вышине,
Он опять спросил рябинку в тишине:
"Ты скажи, скажи, рябинушка, мой свет,
Полюбить меня ты можешь или нет?"

А она в ответ: "Мне дорог ясень мой,
Он со мною будет летом и зимой,
А тебе скажу я, правду не тая, -
Очень ветреным тебя считаю я".

курсивом выделены слова, повторяющиеся дважды

ЛЮБОВ МОЯ

Слова Т. Масенка
Музика П. Майбороди

Знову осінь над гаями.
Жовтий лист сади встеля.
За далекими полями
Ти живеш, любов моя!
Де летять ключі під небесами,
Де в прозорім сяєві земля -
За далекими полями ти живеш, любов моя!

Ще недавно ми ходили
По зарошених стежках,
А тепер тумани вкрили
Шлях дніпровський, дальній шлях.
Чом же ми тоді не дорожили
Тим, що квітне тільки раз в серцях?
А тепер тумани вкрили шлях дніпровський, дальній шлях.

Над лугами хмари-тучі,
Я один іду в сади.
Кожну мить ми нерозлучні
І розлучені завжди.
Чи удвох почуємо із кручі
Тихий плин дніпровської води?..
Кожну мить ми нерозлучні і розлучені завжди.

Прийде май - і квітка кожна
Нагада тебе мені.
Пісня тиха і тривожна
Знайде друга в далині.
Нам з тобою в самоті не можна
Зустрічать весни і щастя дні...
Пісня тиха і тривожна знайде друга в далині.

ЛЮБОВЬ МОЯ

Слова Т. Масенко
Музыка П. Майбороды

Снова осень над лесами,
В светлом золоте края,
За широкими полями
Ты живешь, любовь моя!
Где летят ключи под небесами,
Где прозрачна синева ручья -
За широкими полями ты живешь, любовь моя!

Тут недавно мы ходили
В свежих росах и в цветах,
А теперь туманы скрыли
Шлях днепровский, дальний шлях.
Отчего же мы не дорожили
Тем, что только раз цветет в сердцах?..
А теперь туманы скрыли шлях днепровский, дальний шлях.

Над лугами ходят тучи,
Я один брожу в садах.
Каждый миг мы неразлучны
И разлучены всегда.
Где вдвоем услышим мы под кручей,
Как шумит днепровская вода?..
Каждый миг мы неразлучны и разлучены всегда.

Май придет в цветеньи ясном,
Вспомню я тебя в саду.
Песней тихой и прекрасной
Друга я вдали найду.
Разлучились мы с тобой напрасно
У весны и счастья на виду...
Песней тихой и прекрасной друга я вдали найду.

НАД ВЕЧІРНІМ ДНІПРОМ

Слова О. Єрусалимського
Музика М. Жербіна

За Дніпром, ніби море, вечірня імла,
І вогні золотяться, вогні...
Сплять причали й містки,
Тільки в небі зірки,
Тільки пісня не спить вдалині.
Та ще шум яворів І сплеск весла
Темна хвиля принесла І далі за міст знесла...

Приспів:
Ніч і ріка.
Тиша дзвінка.
Весняна співає земля,
То Дніпро гомонить,
То трава шелестить,
То до тебе любов промовля.
Погляд очей твоїх ловлю,
Люблю тебе, люблю!..

Не мовчи, не мовчи! Мчать години, летять! -
Ось додому іти вже пора.
Не стрічались давно...
Чи тобі все одно?
Чи не чуєш ти пісні Дніпра?
Не мовчи, говори, я мушу знать!
Навіть трави не можуть, не можуть в цю ніч мовчать...

Приспів

Дальня пісня, і хвиль зачарована гра,
І примерклі в тумані вогні...
"Ти моя, ти прийди...
Назавжди, назавжди!..." -
Хтось шепнув, чи почулось мені?
Хто сказав, що додому йти пора?
Буде сумно без нас берегам, берегам Дніпра.

Приспів

НАД ВЕЧЕРНИМ ДНЕПРОМ

Слова А. Ерусалимского
Музыка М. Жербина

За рекою сгущается синяя мгла,
В ней, как золото, россыпь огней...
Мы остались вдвоем
Над вечерним Днепром,
Где-то вальс зазвучал в тишине.
Он струится по склону к нам сюда,
И тихонько ему подпевает в Днепре вода...

Припев:
Возле реки
Спят огоньки...
Весенняя ночь поет.
Это Днепр шумит,
Это клен шелестит,
Это сердце тебя зовет...
Взгляд твоих милых глаз ловлю...
Люблю тебя, люблю!...

Мы в молчаньи стоим над бегучей водой.
Лишь качается мерно причал.
За Днепром уж темно...
Только б слово одно!
Что же ты мне его не сказал?
Милый, нашей любви пришла пора,
Белой чайкой кружится она над волной Днепра.

Припев

Тихий медленный вальс нас несет и кружит -
Это голос весны и любви...
И заветное: "Да!..
Навсегда, навсегда!.." -
Шепчут ласково губы твои.
С песней в сердце мы бродим до утра.
Мы запомним навек эту ночь у Днепра, Днепра.

Припев

курсивом выделены слова, повторяющиеся дважды

⇦ Ctrl предыдущая страница / следующая страница Ctrl ⇨

ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА / МЕНЮ САЙТА / СОДЕРЖАНИЕ ДАННОЙ СТАТЬИ 

cartalana.orgⒸ 2008-2020 контакт: koshka@cartalana.org