ПЕСЕННИК "СПОЕМ, ДРУЗЬЯ / ЗАСПІВАЙМО, ДРУЗІ", 1963 (с нотами)


ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА / МЕНЮ САЙТА

Обновление сайта 01.11.2017 / Листание страниц: CTRL + ← или CTRL + →

ПОИСК ПО САЙТУ:

СОДЕРЖАНИЕ ДАННОЙ СТАТЬИ

НАД РІКОЮ, БЕРЕЖКОМ

Слова І. Кутеня
Музика Є. Козака

Над рікою, бережком
Я гуляла із дружком,
До дванадцяти годин
З чорнобривим молодим,

Ой ріка, стрімка ріка...
Він такий і я така,
То й додому, на біду,
Він не йде І я не йду.

Ой жита, густі жита,
Ой літа, палкі літа!
На зірки дивилися
Та й з дороги збилися.

Заблудились, ясна річ,
Проходили цілу ніч.
Ніженьки наморено,
Все переговорено!

Він мовчить, і я мовчу,
Він спішить, а я лечу!
Аж як сонечко зійшло,
Повернулися в село.
НАД РЕКОЮ, БЕРЕЖКОМ

Слова И. Кутеня
Музыка Е. Козака

Над рекою, бережком
Ой гуляла я с дружком,
С молодцом из молодцов,
До двенадцати часов.

Ой река, ой плес речной...
Я такая, он такой.
Не идем домой - стоим,
Все про звезды говорим.

До чего же рожь густа,
Горячи его уста.
Звезды заискрилися,
Мы с дороги сбилися.

Хоть домой давно пора,
Пробродили до утра,
Ой устали ноженьки
От такой дороженьки!

Он молчит, и я молчу,
Он спешит, а я лечу!
Уж как солнышко взошло,
Возвратились мы в село.

НАД РЕКОЮ, БЕРЕЖКОМ

ЙШОВ ВАСИЛЬ

Слова С. Олійника
Музика В. Полевого

Мимо саду, за артіль,
В хату на помості -
Йшов увечері Василь
До Оксани в гості.
До Оксани Василя -
Мов сама несе земля.

До вікна він підійшов,
Далі йти несила.
Чує: в хаті про любов
З кимсь говорить мила.
Під ногами Василя -
Мов хитнулася земля...

"Я люблю тебе, Петрусь,
Я твоя кохана,
Як не віриш, то клянусь", -
Мовила Оксана.
Під ногами Василя -
Зовсім рухнула земля.

Ой ти, молодість-вино,
Треба точно взнати.
- Піду в гості все одно. -
І Василь - до хати.
Розгубивсь, ковтає злість.
- Де ж Петро той? Де той гість?

Він питає, де Петро,
А Оксані смішки:
- Це ж я, - каже, - вчила роль
З оцієї книжки. -
Аж до стелі Василя
Підняла тоді земля!
ШЕЛ ВАСИЛЬ

Слова С. Олейника
Музыка В. Полевого

Мимо клуба, за реку,
К хате на помосте,
Шел Василь по бережку,
Шел к Океане в гости.
Ой, сама несет земля
К той Оксане Василя.

Подошел и хмурит бровь,
Сразу все постыло -
С кем-то шепчет про любовь
В хате голос милой.
Так и вздрогнула земля
Под ногами Василя.

"Я люблю тебя, Петрусь,
Ты - один желанный,
Коль не веришь, то клянусь", -
Говорит Оксана.
Из-под ног ушла земля
У бедняги Василя.

Ой ты, молодость-вино,
И кипит, и бродит.
Поглядел Василь в окно,
Не стуча, заходит.
Так и вздрогнул, душит злость:
- Где же Петр твой, где твой гость?

А она на Василя
Смотрит и хохочет.
- Это ж роль учила я
В пьесе, мой дружочек.
Ой, подкинула земля
Аж до неба Василя!

ЙШОВ ВАСИЛЬ

курсивом выделены слова, повторяющиеся дважды

⇦ Ctrl предыдущая страница / страница 28 из 28 / следующая страница Ctrl ⇨ 



cartalana.orgⒸ 2008-2017 контакт: koshka@cartalana.org