ПЕСЕННИК "СПОЕМ, ДРУЗЬЯ / ЗАСПІВАЙМО, ДРУЗІ", 1963 (с нотами)


ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА / МЕНЮ САЙТА

Обновление сайта 01.11.2017 / Листание страниц: CTRL + ← или CTRL + →

ПОИСК ПО САЙТУ:

СОДЕРЖАНИЕ ДАННОЙ СТАТЬИ

ОЙ ДІВЧИНО ЛЮБА

Слова К. Прохоренка
Музика К. Домінчена

Один лише раз у житті це буває:
Побачив тебе і навік сподобав.
Замріяні очі, як море безкрає,
Я серце незрадне за них би віддав.

За них би віддав я і волю юначу,
Любистком для тебе стежки застилав,
Ой дівчино люба, навіщо побачив,
Навіщо так щиро тебе покохав?


Тепер я не знаю ні сну, ні спокою,
Чекаю тих місячних, світлих ночей,
Коли біля гаю зустрінусь з тобою.
Загляну в криниці блакитних очей.

Ти ніжно всміхнешся, бо серце дівоче
То спів соловейка і шепіт дібров,
Бо серце дівоче пізнати захоче
І радість, і щастя, і вірну любов.
ОЙ ДЕВУШКА-ЗОРЬКА

Слова К. Прохоренко
Музыка К. Доминчена

Один только раз это в жизни бывает:
Увидел тебя и навек полюбил.
Очей синева - как пучина морская,
Всю жизнь и всю душу я б им посвятил.

За очи твои все б я отдал на свете,
Цветами бы тропки тебе устилал.
Ой девушка-зорька, зачем тебя встретил,
Зачем я впервые тебя увидал?

Теперь я не знаю ни сна, ни покоя,
И жду тех весенних, прозрачных ночей,
Когда на полянке я встречусь с тобою,
Взгляну в глубину твоих синих очей.

И мне улыбнутся те синие очи:
Ведь в сердце девичьем поют соловьи,
Ведь сердце девичье изведать захочет
И радость, и нежность, и счастье любви.

ОЙ ДІВЧИНО ЛЮБА

ГОРОБИНКА

Слова И. Добржанської
Музика О. Сандлера

Місяченько ледь у небі запалав,
Горобинку вітер стиха запитав:
"Горобиночко, скажи, скажи мені,
Покохаєш ти мене, чи, може, й ні?

В день гарячий прохолоду посилать,
В темну нічку буду пісеньку співать.
Облітав я всі діброви і ліси,
Але кращої не бачив ще краси!"

Горобинка тихо мовила в одвіт:
"Знай, зі мною буде ясен - мій сусід,
Разом виросли ми з ним в однім краю
Лиш йому довірю долю я свою!



І не сердься ти на мене, вітерець,
Знай, красі моїй настане теж кінець:
Осінь прийде, я без листя буду знов -
Де й подінеться уся твоя любов..."


Ледве схід промінням сонця запалав,
Горобинку вітер знову запитав:
"Горобиночко, скажи, скажи мені,
Покохаєш ти мене, чи, може, й ні..."

"Я тобі скажу відверто накінець:
Пустотливий ти занадто вітерець.
Знай, зі мною буде завжди ясен мій,
А не буйний, легковажний вітровій".
РЯБИНКА

Слова Н. Добржанской
Музыка О. Сандлера

Вечерком при ясных звездах и луне
Ветерок спросил рябинку в тишине:
"Ты скажи, скажи, рябинушка, мой свет,
Полюбить меня ты можешь или нет?

Буду днем тебя прохладой обвевать,
По ночам тихонько песни напевать.
Облетел я все дубравы, все леса,
Да покоя не дает твоя краса".

Тихо молвила рябинушка в ответ:
"Люб мне стройный ясень, верный мой сосед.
Вместе выросли мы с ним в одном краю,
С ним и буду вековать я жизнь свою...

Не посетуй на рябинку, ветерок,
У красы моей совсем не долгий срок,
Будет осень, вся листва моя спадет,
И любовь твоя, как вешний день, пройдет".

Когда солнце засверкало в вышине,
Он опять спросил рябинку в тишине:
"Ты скажи, скажи, рябинушка, мой свет,
Полюбить меня ты можешь или нет?"

А она в ответ: "Мне дорог ясень мой,
Он со мною будет летом и зимой,
А тебе скажу я, правду не тая, -
Очень ветреным тебя считаю я".

РЯБИНКА

курсивом выделены слова, повторяющиеся дважды

⇦ Ctrl предыдущая страница / страница 25 из 28 / следующая страница Ctrl ⇨ 



cartalana.orgⒸ 2008-2017 контакт: koshka@cartalana.org