ПЕСЕННИК "СПОЕМ, ДРУЗЬЯ / ЗАСПІВАЙМО, ДРУЗІ", 1963 (с нотами)


ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА / МЕНЮ САЙТА

Обновление сайта 01.11.2017 / Листание страниц: CTRL + ← или CTRL + →

ПОИСК ПО САЙТУ:

СОДЕРЖАНИЕ ДАННОЙ СТАТЬИ

ЗА РІКОЮ ВДАЛИНІ

Слова С. Щипачова
Музика А. Філіпенка

В темний берег хвиля б'є з туману,
Сплять кургани, простір степовий.
Сторона моя кохана,
Як люблю я спокій твій.

Любий вечір з пахощами м'яти,
Прохолода дихає з ріки...
Нашу дружбу будем пам'ятати,
Хоч дороги неблизькі.


Вдалині вогнів намисто сяє,
Світять зорі. вечір голубий...
Ой, чому ж це ти, любов такая,
Що втрачаю спокій свій?
ЗА РЕКОЮ ВДАЛИ

Слова С. Щипачева
Музыка А. Филиппенко

В темный берег бьет волна речная,
Спят во мгле курганы за рекой...
Сторона моя родная,
Дорог сердцу твой покой.

Дорог сердцу этот синий вечер
И прохлада легкая реки,
Будем помнить дружбу, помнить встречи,
Пусть дороги далеки...

За рекой вдали огни сверкают,
Светят звезды в дымке голубой...
Отчего же ты, любовь, такая,
Что покоя нет с тобой?

ЗА РЕКОЮ ВДАЛИ

ЦВІТ АКАЦІЇ

Слова Н. Добржанської
Музика О. Сандлера

День мирно згас в обіймах мли,
Ніч шатро з зірок сплела,
Ми при місяці ішли,
Любов нас з тобою вела
Туди, де тихий парк,
Де вітру ніжний тепловій,
Де я прошепотів тобі:
- Вір, навік твій!

Очей ти голубих своїх
Не ховай під вій крило.
Знаю, що знайду я в них
Одвіт на любов І тепло.
О, цвіт акації, в тобі с радощі надій,
Хай чує ніч мої слова:
- Вір, навік твій!


Приспів:
Я милій міг би сонце дістать,
Звелів би зорям з неба спадать,
Скажи слівце мені, весна моя, любов моя.
Не бійся ти, не вагайся,
Мені скоріше признайся,
Глянь, яка ж бо, ластівочко, тиха ніч!

Ти руку простягла мені,
Не піднявши темних вій,
Десь кленок шептав у сні
Коханій берізці своїй.
Ми поряд мовчки йшли,
Де вітру ніжний тепловій,
І знову я тобі сказав:
- Вір, навік твій!

В ту мить обнять тебе хотів.
Губ торкнутись п'янких,
Тільки мрію затаїв,
Пішов у сутінках нічних.
О, цвіт акації, в тобі є радощі надій,
Хай чує ніч мої слова:
- Вір, навік твій!

Приспів
ЦВЕТОК АКАЦИИ

Слова Я. Добржанской
Музыка О. Сандлеро

День мирно догорал вдали,
Ночь шатер из звезд сплела,
Молча под луной мы шли,
Любовь нас с тобою вела
Туда, где старый парк
От ветра шелестел листвой,
Где тихо я тебе сказал:
- Верь, навек твой!

Не прячь ты синих глаз своих
Под густых ресниц крыло.
Знаю, что найду я в них
Ответ на любовь и тепло.
Цветок акации, любуюсь я всегда тобой.
Пусть слышит ночь мои слова:
- Верь, навек твой!

Припев:
Для милой мог бы солнце украсть,
Велел бы звездам с неба упасть,
Скажи словечко мне, весна моя, любовь моя.
Зачем напрасно таишься
И мне открыться боишься?
Помни, моя ласковая, эту ночь.

Ты руку протянула мне,
Не подняв своих очей,
Что-то клен шептал во сне
Березке - подружке своей.
Мы рядом молча шли,
А ветер шелестел листвой,
И снова я тебе сказал:
- Верь, навек твой!

Мечтал в тот миг обнять тебя
И коснуться губ твоих,
Но, мечту свою тая,
Шел тихо в потемках ночных.
Цветок акации, любуюсь я всегда тобой
Пусть слышит ночь мои слова:
- Верь, навек твой!

Припев

ЦВЕТОК АКАЦИИ

курсивом выделены слова, повторяющиеся дважды

⇦ Ctrl предыдущая страница / страница 19 из 28 / следующая страница Ctrl ⇨ 



cartalana.orgⒸ 2008-2017 контакт: koshka@cartalana.org