ПЕСЕННИК "СПОЕМ, ДРУЗЬЯ / ЗАСПІВАЙМО, ДРУЗІ", 1963 (с нотами)


ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА / МЕНЮ САЙТА

Обновление сайта 01.11.2017 / Листание страниц: CTRL + ← или CTRL + →

ПОИСК ПО САЙТУ:

СОДЕРЖАНИЕ ДАННОЙ СТАТЬИ

ДВАНАДЦЯТЬ КОСАРІВ

Слова І. Шевченка
Музика К. Богуславського

Гарно, гарно серед степу;
Глянь на південь, північ, схід.
Мені сонце косу клепле
І мантачку золотить.

Виступає нас немало,
Аж дванадцять косарів;
Косим клевер, косим трави
На комунівській землі!

Попереду комсомолець,
Сенька хлопець молодий;
А позаду дід Тополя,
Бувший панський чередник.

Виступає нас немало,
Аж дванадцять косарів;
Косим клевер, косим трави
На комунівській землі!
ДВЕНАДЦАТЬ КОСАРЕЙ

Слова И. Шевченко
Музыка К. Богуславского

Хороши родные степи,
Ветерок во ржи шумит.
Солнце наши косы клеплет
И мантачки золотит.

Выступает нас немало,
Аж двенадцать косарей;
Косим клевер, косим травы
На коммуновской земле.

Самым первым комсомолец,
Сенька бравый паренек;
А последним дед Тополя,
Бывший панский пастушок.

Выступает нас немало,
Аж двенадцать косарей;
Косим клевер, косим травы
На коммуновской земле.

ДВАНАДЦЯТЬ КОСАРІВ

РІДНА МАТИ МОЯ (Пісня про рушник)


Слова А. Малишка
Музика П. Майбороди

Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі, хороші, блакитні твої.


Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
I дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

МАТЬ РОДНАЯ МОЯ (Песня о рушнике)

Слова А. Малишко
Музыка П. Майбороды

Мать родная моя, ты до зорьки вставала
И водила меня на поля из села,
Собрала в путь-дорогу и меня далеко провожала,
И расшитый рушник мне на счастье дала.
Собрала в путь-дорогу и меня далеко провожала,
И расшитый рушник мне на счастье, на долю дала.

Пусть сияет на нем, как весенняя сказка,
В соловьиную ночь расцветающий сад,
И любви материнской улыбалась мне тихая ласка,
И очей твоих синих задумчивый взгляд.
И любви материнской улыбалась мне тихая ласка,
И очей твоих синих печальный, задумчивый взгляд.

Я возьму тот рушник, расстелю, словно долю,
В тихом шелесте трав, в щебетанье дубров,
И на вышивке тонкой расцветет все родное до боли,
И разлука, и детство мое, и любовь.
И на вышивке тонкой расцветет все родное до боли,
И разлука, и детство, и матери милой любовь.


РІДНА МАТИ МОЯ (Пісня про рушник)

курсивом выделены слова, повторяющиеся дважды

⇦ Ctrl предыдущая страница / страница 18 из 28 / следующая страница Ctrl ⇨ 



cartalana.orgⒸ 2008-2017 контакт: koshka@cartalana.org